В житті помиляється кожен,
та не кожен визнає помилку.
...Я пам'ятатиму голос рідний
і посмішку твою
за пеленою подій незворотніх
із тих доріг, де немає доріг вороття:
де день вчорашній не стане завтрашнім,
де правдою не стане вчорашня брехня,
де малюнок на чашці розбитій
не заклеїти, як було-
залишаються, як не крути, сліди:
злами, тріщини, запах клею;
де вогнище вчорашнє ще горіло-
сьогодні жевріє вугілля.
День вчорашній ховає
неповернення шлях:
можна все, що було, забути;
до дрібниць пам'ятати його,
та не можна вернути.
А задля чого?..Відомо:
відчиняються двері в одну сторону
і якщо розігнав голубів-
на паркані сидітимуть вОрони.
Щоб зберегти думку вийшов трохи неримований.Складна річ-робити переклади,навіть свої.Подяка тим,хто виконує таку роботу для інших.Дякую Вам за коментар!
Як гарно звучить по-українськи. Вдалий верлібр.
