|
Благородною будь,
Корисною та доброю,
Людино!
Адже лише це
Тебе відрізняє
Від усіх істот,
Нам відомих.
Благо невідомим
Вищим істотам,
Що їх ми передчуваємо!
До них подібна людина,
ЇЇ приклад нас навчає
Їм вірити.
Адже природа
Не має відчуття:
Сонце світить
Над злим та добрим,
І для злочинця,
Як для праведника,
Світять місяць і зорі.
Вітер і води,
Громи і град
Йдуть своїм шляхом
І по дорозі
Лихо й добро, -
Все забирають з собою.
Також і щастя:
Серед натовпу не розбирає,
То кучерики
Дитини невинної,
То грішника лисину
Воно осінить.
За вічним, залізним
Великим законом
Всі ми повинні
Нашого існування
Звершити кола.
Лише одна людина
Здатна на неможливе:
Вона розрізняє,
Обирає і судить,
Вона може миті
Дати тривалість.
Вона лише може
Добрих нагородити,
Злих покарати,
Зцілити і врятувати,
Все гріховне та хибне
Обернути на користь.
І ми вшановуємо
Безсмертних,
Так, ніби й вони люди:
Творять у великому,
Те, що найкращий з людей
Міг би створити в малому.
Шляхетна людино,
Будь корисною і доброю!
Твори невтомно
Корисне і справжнє,
Будь для нас прикладом
Вищих прийдешніх істот!
Оригінал:
Das Goettliche (Edel sei der Mensch)
Edel sei der Mensch,
Hilfreich und gut!
Denn das allein
Unterscheidet ihn
Von allen Wesen,
Die wir kennen.
Heil den unbekannten
Hoehern Wesen,
Die wir ahnen!
Ihnen gleiche der Mensch!
Sein Beispiel lehr' uns
Jene glauben.
Denn unfuehlend
Ist die Natur:
Es leuchtet die Sonne
Ueber Boes' und Gute,
Und dem Verbrecher
Glaenzen, wie dem Besten
Der Mond und die Sterne.
Wind und Strueme,
Donner und Hagel
Rauschen ihren Weg
Und ergreifen
Vorueber eilend
Einen um den andern.
Auch so das Glueck
Tappt unter die Menge,
Fasst bald des Knaben
Lockige Unschuld,
Bald auch den kahlen
Schuldigen Scheitel.
Nach ewigen, ehrnen,
Grossen Gesetzen
Muessen wir alle
Unseres Daseins
Kreise vollenden.
Nur allein der Mensch
Vermag das Unmoegliche:
Er unterscheidet,
Waehlet und richtet;
Er kann dem Augenblick
Dauer verleihen.
Er allein darf
Den Guten lohnen,
Den Boesen strafen,
Heilen und retten,
Alles Irrende, Schweifende
Nuetzlich verbinden.
Und wir verehren
Die Unsterblichen,
Als waeren sie Menschen,
Taeten im Grossen,
Was der Beste im Kleinen
Tut oder moechte.
Der edle Mensch
Sei hilfreich und gut!
Unermuedet schaff' er
Das Nuetzliche, Rechte,
Sei uns ein Vorbild
Jener geahneten Wesen!
ID:
981709
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 30.04.2023 08:42:32
© дата внесення змiн: 13.07.2023 16:28:25
автор: Надія Медведовська
Вкажіть причину вашої скарги
|
