Така велична і проста –
моя маленька балерина…
Обличчя миле і вуста,
тендітна мовби яворина!
Дитяча посмішка, чоло,
волосся світле, ніжні руки –
натхнення чисте джерело,
а мова ніби скрипки звуки!
Які стежини і шляхи
тобі стелися під ноги?
Здолала скільки бід лихих,
аби не збитися з дороги?
Нехай здійсняються умить
усі завітні сподівання,
ночами серденько щемить
лише від щирого кохання!
Бодай тече життя твоє
удаль блакитною рікою
і сонце завжди виграє
у хвилях щастя і розвою…
Аби співали у душі
зі скрипкою м’які валторни,
лунали щебетом вірші
лиш про кохання неповторне!
Бодай розвіється туман,
у небесах зійдуться зорі,
аби вибагливий талан
тонув лиш у любові морі.
І хай там що, душа співа,
бо всі підвладні часоплину…
Ти здатна на такі дива,
моя маленька балерино!
09.03.2023
