* * *
Буває тяжко на душі
І навіть мудрості не досить.
Під цвітом яблуні у росах
Ні пелюстки, ні мураші –
Все відлетить в долину Вічність,
Як воском все ж спливають свічі
І ми, що бігали тут босі,
Все пам’ятаємо і досі
І не пісні, а чи вірші
Писати кажуть не спішіть.
Хоч все що є закономірне
Й для багатьох буває спірне,
Хмарина тінню набіжить,
Аж серце біллю защемить
До тих, що не заговорить…
Молитва голубом злетить,
Бо Небо є хоч і закрите,
Та донесуть летючі миті
Не відданий душою скарб
У ніжних переливах барв…
Буває тяжко на душі
І навіть мудрості не досить,
Та покаяння все ж доносить
Прощення, з неба ідучи…
09.03.2023г.