Я подарую осені пісні
Про міць і славу рідного народу,
Їм стануть небеса низькі, тісні,
А їх політ – для мене нагорода.
У них – про все: і про дощі рясні,
Про доленьки моєї каруселі,
Про зорі, що купаються в Десні,
Про шир озер і про луги зелені.
Про пЕрепелів голос у житах,
Про золото полів соняшникових,
Про звичаї народні і свята,
Й про весни у віночках барвінкових.
Про осені стобарвну пектораль
І про зими казкові вишиванки,
Про ранки сонні в полум'ї заграв
І про матусь молитви і співанки.
Я подарую осені пісні,
Де камертонять струни мого серця,
Де сонцесяйні хвилечки ясні
Цілують у Дніпрі човни й весельця.
Мелодій я позичу в солов'їв,
Що вечір забавляють зореокий,
Знайду слова нові для них, свої,
Аби зачарувати світ широкий.
26.01.2023.
Ганна Верес Демиденко