1
Не піднятись туди нікому. Високо.
Там, де гори єднаються з небом.
Там тече вдалині білих хмар молоко
Зверху змащене сонячним медом.
2
Вгору тягнеться квітка червона з вогню,
Стереже її звір скам'янілий.
Не тримає коріння здавалось її
Грішним яблуком бачиться спілим.
3
День і ніч Вогнецвіт - зміст буття, береже
Віддзеркалює місячним оком.
Шлях Чумацький в нікуди з пугара тече
(що в руках Водолія) - потоком.
4
Він заснув і в руках нахилився кіаф,
Зірки сипляться із середини...
Кожний вогник зірковий в польоті ставав
Пелюстками Троянд у росині.
5
Я почув від зірок для людей заповіт:
«Щоб ні хто не втрачав сподівання».
Свій дарує Світанок для всіх Сонцецвіт
І виконує наші бажання.
6
Він надію дає, радість нового дня.
Шанс: зробити; десь бути; відбутись;
Просто жити, життя не дарма навмання.
Не боятись невдач, все відчути.
7
Мчить нестримно наш час попри річку стрімку.
Гори світяться бажаним світлом.
Жаль, ніхто не торкне Диво-Квітку ясну
там, де гори єднаються з небом.
___________________________
Дякую автору під ніком MAD_muazel за ідеї перекладу з російської мови
