Любов і біль, вони завжди є поруч,
Вони незмінні в нашому житті,
Й не звернеш, ні праворуч, ні ліворуч,
Аж доти коли будем в небутті.
Любов лікує серце, біль руйнує,
Напевно є в житті такий закон,
І біль мене, в коханні розчарує,
Мене не вразив в серце Купідон.
Любити то така напевно мука,
Можливо ні, та все ж таки життя,
Навчає мене брати себе в руки,
Любов живе, а біль у забуття.
4.7.22.