Шалені, збочені часи для цього міста...
Люди летять туди й сюди - оце так швидкість!
В технічний вирій всім? Як він мене допік!
Краще у пеклі я горітиму навік!
Шалені, збочені часи - залишусь вдома.
І Афродіта до мене зайде натомість!
Маленький паперовий змій світ відкрив, як книжку:
Серце не піде на торги, хоч має знижку!
Хто вкрав омріяне моє життя?
Чому вгамовує наш гнів чужа брехня?
Хто впав наразі, та життя краде?
Він закохається, як ти, та не прийде!
Шалені, збочені часи – суцільний морок!
Електрики нема ніде – виколи око...
Ідуть на страйки звідусіль душі-руїни,
А безробіття ніж тупий - мені у спину!
Шалені, збочені часи - загибель мрій.
Немає сенсу - ти хоч плач, хоч вий!
О, що за музика звучить? Ноти нестерпні -
Вірші розбились на цвяхи, проймають ребра...
