Я не знаю, що мені готує доля,
І чи довго ще топтати ряст,
Але хочу, щоб країна процвітала,
І щоб в нас усе було гаразд.
Щоб не знали наші люди горя,
Позбулися всіх жахіть війни,
Небо мирне, сонячне і чисте
Над собою бачили вони.
Буйно ниви колосилися хлібами,
По весні цвіли, як у раю, сади,
Не хотіла молодь щастя десь шукати,
А верталися додому назавжди.
Піднімали фабрики й заводи,
Не шукали за кордоном мрій,
Там не гнули спини на чужинців,
Чорнозем щоб обробляли свій.
Не ходити по світах з торбами,
Наче ті нещасні жебраки,
Вже, нарешті, гордість свою мати
Й бути незалежними таки.
Вдохновенно, Трепетно, Ранимо...
Половина украинской молодёжи хочет выехать из Украины. Это страшно.
Нет прекраснее природы,
Нет милее уголка.
Деды бились за свободу,
Защищали от врага.
Не беги скитаться светом,
Оставляя край родной.
Не бывает лучше где-то,
Чем в сторонке дорогой.
Мира, Добра, Благополучия и Добрых Перемен!!!
С сердечным теплом и Уважением, Грэйси.
М.Гомон відповів на коментар Grace, 07.01.2022 - 09:31