Ці очі надто щирі й особливі,
В них не один втопився чоловік…
Та чи була вона коли щаслива,
Про це не каже і солідний вік.
Ці очі, ніби сонце, променисті,
В них – моря синь і синь святих небес,
По-ангельськи довірливі і чисті
І люблять більше інших, ніж себе.
Немає у них помислів магічних,
Хоч зваби і цнотливості краса
Жили й живуть у людях таких вічно,
Не змиє їх непрохана сльоза.
Ці очі – джерело тепла людського,
Зігріть готові кожного і всіх,
Але жура живе у них, відколи
Дізналася про Єви давній гріх.
І мислиться, чи очі винні в тому,
Чого бажається і тілу і душі
Того, хто хоче підкорити втому.
На жаль, таких немає сторожів,
Ця істина давно усім відома.
2.08.2021.
Ганна Верес (Демиденко).
Ох ці очі!!!!
