Аномально нормальна спека,
Літо знову включило свій сингл.
І сміється світило здалека:
«Від проміння мого не втекти».
Не сховатись й мені від тебе,
Від задухи кохання вмліваю,
Ти ж близький і такий далекий.
Ритм у серця кохаю, кохаю….
Твої очі пекльно нестерпні,
Твої губи усмішкою ваблять.
Між рядків зависають сенси,
Бо майбутнього в них немає.
Аномально чи ненормально
Я кохаю тебе над життя.
Літня спека поволі спадає,
У кохання нема вороття.