Аномально нормальна спека,
Літо знову включило свій сингл.
І сміється світило здалека:
«Від проміння мого не втекти».
Не сховатись й мені від тебе,
Від задухи кохання вмліваю,
Ти ж близький і такий далекий.
Ритм у серця кохаю, кохаю….
Твої очі пекльно нестерпні,
Твої губи усмішкою ваблять.
Між рядків зависають сенси,
Бо майбутнього в них немає.
Аномально чи ненормально
Я кохаю тебе над життя.
Літня спека поволі спадає,
У кохання нема вороття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919377
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.07.2021
автор: Ірина Федорів