Багато гарного,сказали й написали,за Україну,
але хочу і я - такі слова сказать.
Цінуйте рідну землю і родину,
і не поспішайте,поплюжить та покидать.
Згадайте,свою матір,рідну хату,
згадайте діток і красу, свого села.
Де ти промовив перші слова - мамо,тату,
і зрозумів,рідніше всіх,це є сімя.
Україна рідна,це твоя Батьківщина,
і боронити,захищати- повинні завжди ми.
Що так все склалося у нас,є і твоя провина-
запам'ятай,це і нікого не вини.
Рідна земля,це раз і на завжди-
її не можна помінять або забути.
Ми тут родились,ми її дочки й сини,
так думаю а інше,я не хочу й чути.
Чужа земля,як мачуха голубить,
хоч обнімає,та для неї,ти чужий.
Вона твоє життя і душу-та здоров'я губить,
для неї ти,не рідний- ну хто,для неї,ти такий.
Цінуймо браття й сестри рідну землю,
цінуймо Україну,бо лихо нам буде.
Дітей вчімо,цьому такому щастю-
коли рідна земля в душі і тілі,як кров тече.
Тема актуальна для кожного українця, думки правильні, хоча нічого нового не сказали. А от писати вам краще прозою... 
