Торкнутися б устами Твого болю
І рани цілувати кожен день,
Де смерть закрила в пастку людську волю,
Де доторкає смуток день у день.
Де страсть за гріх, де хрест і дикі терни,
Де день журби і сльози - людський біль,
Воскрес сьогодні, би спасти від скверни,
Змінивши світ... нову задавши ціль.
Усе мине - відродиться сумління,
У вірі знов жеврітиме любов,
У світлі, Господи, вестимеш покоління,
Бо не даремно все ж пролита Твоя кров.
Воскрес за нас - так грішних, непокірних,
За нелюбов і душі, так пусті,
За божевільний світ і лицемірний -
Дай Боже світла в темені густій.
(С) Леся Утриско
