Не стачить тої, що знайшла б у тому безладі своє життя…
Спіраль життя, спіраль подій та круговерть у часі...
Час, як примара, десь щезає, чи мов талая вода.
Я загубився у подіях, у думках, в чиїйсь увазі
Чи неувазі, подрібнивши в миті довгії літа.
Шалений світ, шалений тиск подій та перемовин,
У божевіллі ґвалту так хотілось тиші та тепла,
Буяння квіту, аромат троянд, пташок промови,
Чи теплий бриз... але щоб поряд ти завжди була...
Бо ж надто тісно одному у цілім світі спати.
Спав наодинці, а мене, зненацька, полонило відкриття:
Людей, що вносять безлад у моє життя багато,
Не стачить тої, що знайшла б у тому безладі своє життя...