|
Так сі Зоська юш встекла - аби довго жила,
Жи ні мертва ні жива - паше, як кобила.
Певно гроші хоче всі заробити в «касі»*,
Внука свого ще не знає - а він в першім класі.
Не приїздит - но по Скайпу видіт її діти,
Грицько певно юш забув, як то можна хтіти.
Вночи вилізти на бабу, а на рані злізти,
Тілько пачки получає, а би мав шо їсти.
Може в пачці шось му вишле, аби нев запахло,
Аби раз іден на місяць Бровко з буди гавкнув.
Кум по Божому жиє - коханки не має
І як то, усьо робити юш певно не знає.
Їден день сі вкурвив так, жи усі втікали,
Навіть пси сусідські й наші чось сі матюкали.
Накупив цукєрків купу, чукуляди «Світоч»,
Буде Зосьці висилав із великим звітом.
Запхав в ящик штири літри меду від Миколи,
Штири кілє кобаси, сірки й Кока- Коли.
Вишню в власному соку, жи торік варили,
Майтки викупив нові... аж му лізут кили.
А найбільше прикупив халви для дружини,
Всю смородину зібрав, а навіть ожини.
А халва у різнім смаку - кіль пітнайціть буде,
Як то Зоська всьо утисне - Гринька не забуде.
Бус приїхав му до хати, то всьо забирати -
Так сі хлопці реготали - мож сі було всрати.
- Вуйку Гриньку, ваша цьотка запори дістане,
Купіт може, ше для неї, рідкої сметани.
Летів Гринько через поле, до тої Мариськи,
Жи живе в кінци села - думав буде близько.
Трилітровий бутель впер на сметанку Зосьці,
Як лікарство най приймає - кожен день по ложці.
Стратив гроші, всі , жи мав - най то баба знає,
Як її коханий хлоп дуже юш кохає.
Вишли Зосько хлопу євра, най си з горя лигне,
Бо як ні, то, як той пес, скоро певно гигне.
А як ні то їдь додому, Гринько ті чекає,
Навіть кури наші знают, як він ті кохає...
(С) Леся Утриско
ID:
837710
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 05.06.2019 15:43:59
© дата внесення змiн: 05.06.2019 15:44:46
автор: Леся Утриско
Вкажіть причину вашої скарги
|
