Пр: Ти татова донечка, ти татове сонечко,
Найкращий дарунок життя.
Завжди моя квіточко, несеш мені літечко,
Дароване Богом дитя.
В час, коли верталися лелеки,
Як «курли» лунало із гори.
Нам на радість із країв далеких
В подарунок доню принесли.
Пр: Малесеньку донечку, немов ясне сонечко,
Найкращий дарунок життя.
Вона наша квіточка, була для нас літечком,
Дароване Богом дитя.
Наче жайвір піднімався вгору,
Плач її був співом солов’я.
Мама їй співала колискову,
Підростало в радості маля.
Пр: Малесенька донечка, немов ясне сонечко,
Найкращий дарунок життя.
Вона наша квіточка, несла для нас літечко,
Дароване Богом дитя.
Тато часто брав її на руки,
Пригортав часами до щоки.
І раділи всі, як перші кроки,
Шлях розпочали свій у роки…
Пр: Це татова донечка, це татове сонечко,
Найкращий дарунок життя.
Його ніжна квіточко, несе йому літечко,
Дароване Богом дитя.
Виросла, зміцніли її крила,
Цей найкращий дар його життя.
А яка вона у них красива,
Богом подароване дитя.
Пр: Хоч доросла донечка, нам і зараз сонечко,
Найкращий дарунок життя.
Вона наша квіточка, несе для нас літечко,
Дароване Богом дитя.
Гарненька пісня.
