Незнайомцю,
хоч сьогодні огидно-сніжна погода, але пишучи тобі цей лист, все здається не таким вже й поганим. Намагалась часто тобі писати у свій паперовий щоденник, та згодом моїм найближчим соратником став електронний помічничок)
Зима вирішила накивати п'ятами, зневіривши нас чарівною новорічною казкою. Я так і знала, що вона має хитрющий план, забрати у свої володіння половину листопада, а потім в середині грудня показати всім мрійникам морозного язика - і поплентатись геть!
В такі мерзенні дні, хочеться тебе поряд. Особливо не вистачає джазових вечорів із келихом вина в руках. Стояти навпроти тебе і максимально жіночно танцювати під ритм музики, скидаючи з себе лишні речі. Замріялась щось..так? Але , впевнена , що ти , десь там, на іншій півкулі Землі, а може, в сусідньому районі мого міста, також думаєш про це...про душевно-інтимні вечори разом. Мої зелені очі кричали б про щастя моїх динозавриків у животі , а посмішка на обличчі була б доказом мого кохання до тебе.
Сподіваюсь, Доля нам подарує час для таких відвертостей . Як гадаєш?
З любов'ю,
Твоя...