Наш джазовий вечір

[i]Незнайомцю,

хоч  сьогодні  огидно-сніжна  погода,  але  пишучи  тобі  цей  лист,  все  здається  не  таким  вже  й  поганим.  Намагалась  часто  тобі  писати    у  свій  паперовий  щоденник,  та  згодом  моїм  найближчим  соратником  став  електронний  помічничок)  
Зима  вирішила  накивати  п'ятами,  зневіривши  нас  чарівною  новорічною  казкою.  Я  так  і  знала,  що  вона  має  хитрющий  план,  забрати  у  свої  володіння  половину  листопада,  а  потім  в  середині  грудня  показати  всім  мрійникам  морозного  язика  -  і  поплентатись  геть!

В  такі  мерзенні  дні,  хочеться  тебе  поряд.  Особливо  не  вистачає  джазових  вечорів  із  келихом  вина  в  руках.  Стояти  навпроти  тебе  і  максимально  жіночно  танцювати  під  ритм  музики,  скидаючи  з  себе  лишні  речі.  Замріялась  щось..так?  Але  ,  впевнена  ,  що  ти  ,  десь  там,  на  іншій  півкулі  Землі,  а  може,  в  сусідньому  районі  мого  міста,  також  думаєш  про  це...про  душевно-інтимні  вечори  разом.  Мої  зелені  очі  кричали  б  про  щастя  моїх  динозавриків  у  животі  ,  а  посмішка  на  обличчі  була  б  доказом  мого  кохання  до  тебе.  
Сподіваюсь,  Доля  нам  подарує  час  для  таких  відвертостей  .  Як  гадаєш?

З  любов'ю,
Твоя...[/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817075
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.12.2018
автор: дівчина з третього поверху