Звучить струна, яку торкнула осінь,
Роса - мов ноти між зів"ялих трав.
Багряне листя стежечку заносить,
Щоб ти на ній мій слід не відшукав.
В тих звуках більше тиші, ніж печалі,
Змиває дощ з клавіру слово "ми"...
Запише час цю осінь на скрижалі -
І піде світ у гості до зими...