ХАНДРА
Хандра - мій ворог лютий
Обійми відкриває.
День весняний забутий
І щастя не буває.
Вона не має місця
Сидіти коло мене,
Вона, як жовте листя
Летить у світ – шалене.
Не бачу і не чую,
А може і не хочу,
А все з нею ликую
І голову морочу.
Що далі знов робити,
А може краще ...
Що може кров збудити,
Й лихе назад зітерти.
Вона підступна шльондра
Приходить не постука
Вона з лиця Джоконда
Від неї ані звука.