Надворі задощило і дрібний дощ іде,
І білі пушинки парашутики кульбаби,
Вітер по зелених полях далеко, далеко,
Аж до смерекових лісів несе.
Та літо до нас незабаром повернеться,
І сонечко високо в чистім небі зійде.
То тільки цей непроханий теплий дощик,
Безперестанку із хмар густих іде і іде.
Замайоріють польові квіти в полях,
Серед них і ромашка забіліє.
Прокладе свій шлях барвінок серед трав
І яскраво квітами заголубіє.
Засюрчить коник у високій траві
І прокинеться гриб в густій моховині.
Та й розсіються хмари густі дощові,
І зрадіємо ми ясній, світлій днині...
Та літо до нас незабаром повернеться
І ясне сонечко високо в небі зійде.
То тільки цей непрошений теплий дощик,
Безперестанку з хмар густих іде і іде...
А десь там є синє море широке,
А десь там є тепла морська вода.
Та тільки до нього дуже далеко,
Та й не ті тепер уже в мене літа.
А десь там є широке синє море,
Десь там для людей Божа благодать,
Та тільки до нього дуже далеко,
Та й запізно квиток туди мені брать.
