Ховрашок з'явився в полі, був такий проворний!
Бігав він у лісі, в лузі... то ж комори повні.
І в засіках, і у бочках, та ще й у мішечку.
Мав і жито він, і просо, і пшеницю, й гречку.
Задивлялися на нього, скажу вам, дві Мишки.
Та вони не працювали, лиш читали книжки.
Дві розумниці, звичайно... вивчили всі букви!
А в шкафах вони ще мали й красивенькі сукні.
І собою привабливі... одна гарна, й друга.
Та в їх бік Хом'як й не глянув, є в нього подруга.
Живе вона ген, край поля. Така непримітна!
До схід сонця встає рано, з усіма привітна.
У неї порядок всюди: в хаті, в коридорі.
А ще, кажуть, є усього і в її коморі.
Каже Хом'як, що потрібна така у господі,
і у хаті, й біля нього, та ще й на городі.
Почали шептатись Мишки, сердились доволі.
Всім розказувати стали, ніби Хом'як хворий.
На дурниці не зважав він, своє діло знає!
Оженився на тій Мишці... уже й діток має.