Чи можна щось хотіти за любов?
Чи можна щось у когось вимагати?
Чи можна слабкістю цей крок назад назвати,
Щоб раптом зупинитись, поруч стати.
Якщо собі знайшов,
Навіщо в неї красти?!
Ні, можна лиш від вітру заступити,
І просто далі чимось справжнім жити.
Чи маяком серед сліпої ночі стати.
Не можна склом думок під ноги їй кидати …
Під ноги тій, кого казав люблю,
Якщо це так, то що насправді тут роблю́ …
Стоїть давно й очікує літак,
З її двох ні, мого одного так …
Далекий берег манить своїм сонцем.
Смак до зими, а не до сонця смак?
Усе ще світиш уночі чужим віконцем?
Палац із мрій насправді іноді барак …
Своє вино, свої чужі думки,
Своє тепло, позичені дощі,
Не закриваються чомусь замки́,
Порозросталися думок сліпі плющі …
Та цього зовні не побачиш.
Біжиш. Життя не обійдеш.
Ти далі так багато значиш.
Близька була, близька буде́ш …
все складніше, як у цій пісні)
