Вирішила, люди, я про здоров’я дбати
І, щоб пити чисту воду, збанок-фільтр придбати.
В Ельдорадо та Фокстроті трохи покрутилась
Та у Comfy збанок той купити рішилась.
Поверталась до села, покупці раділа
І потішити родину чимскоріш хотіла.
Вдома налила води – все, як пише книжка,
Та почав збанок текти, немов стара діжка.
Взялася я оглядати, шукати причину
І на дні ледве знайшла якусь «павутину».
Роздивилась під лупою я той брак маленький
Й чоловіка попросила: «Їдь в Comfy, рідненький».
Чоловік довго не думав, швиденько зібрався,
Поміняти брак-товар у Франківськ подався.
В магазині перш за все паспорт попросили
І, ледь глянувши на фільтр, строго пояснили,
Що міняти цей товар вони не повинні,
А що він почав текти – то ми самі винні.
Стукнули до столу ним чи міцно стиснули…
Спихнули на нас провину і вільно зітхнули.
Як же треба отим збанком до столу вгатити,
Щоб під гумкою на ніжці тріщинку зробити?
Та щось слухати у Comfy охоти не мали
Й між собою про своє враз говорити стали.
Чоловік, згадавши там Садом і Гамору,
Так нічого не добившись, поїхав додому.
Витративши марно час й кошти на дорогу,
Злий, поставив пачку з фільтром в кухні на підлогу.
Що робити із тим «щастям» стали міркувати.
Не хотілося «на вітер» гроші викидати.
Двісті гривень у наш час може й небагато.
Все ж ту тріщину заклеїв милий мій завзято.
А від сервісу й уваги, що тоді зустріла,
Тиск піднявся й кілька днів голова боліла.
Згадуємо ми щоразу ту прикру пригоду,
Як з заклеєного збанка п’ємо чисту воду.
То ж, як схочете і ви про здоров’я дбати,
Без вагання раджу вам, Comfy обминати.
