Мій соколе ясний, орле сизокрилий!
Де ж бо ти літаєш? У якім краю?
В сторононьці рідній жде тебе дівчина
День у день роками, втирає сльозу.
Вона все чекає і кохає вірно,
Палко молить долю за тебе щодня.
А ти все літаєш в далекій країні.
Чи тужиш так тяжко, як тужить вона?
Її миле личко печаль полонила,
Все серце гризеться: «Як він там один?»
І хвилину кожну все думкою лине
До рідного свого. Бо це на віки.
25.05.2017
Руслана Ставнічук (с)
