Навіть, якщо ця любов не варта нічого.
І врешті-решт щастя залишиться сном
Байдуже, адже не буває в житті такого
Чого не можна вилікувати твоїм сміхом
Бо ти сонце. І від твого погляду тепліше
Бо ти радість і сама думка, що ти жива
Що ти далеко, але поряд. Додає світла
Робить саму сутність буття - яскравіше
Напевно так складеться, на мій жаль,
Що не візьмеш на себе головну роль
Не зіграєш у моєму найкращому фільмі
І не зустрінемось тим поглядом у ліфті
Ми станемо випадковими перехожими.
Незнайомими. Чужими подорожніми.
Хоча ти для мене ототожнена,
Із причиною існування кожного.
