Ніч оголює спогади прожитих днів,
Наче присмак терпкий від сухого вина,
Запиваю ковток недосказаних слів...
Як невчасно прийшла цього року зима.
В теплу ковдру закутаю серце своє,
Щоб зігріти його і зігрітись самій,
Є причина,що досі піти не дає,
І питання в повітрі витають німі...
Апріорі важливо любити себе,
Щоб не вішати іншим чужі ярлики,
Невідомо куди нас життя приведе,
Бо ми всі час від часу комусь боржники.
Так важливо відчути надійне плече,
Коли падає небо шматками до ніг,
Хто насправді належить Тобі - не втече,
Це Твій вибір в житті - перехрестя доріг.
Коли Твій мікросвіт розбивається вщент,
Дякуй Богу за досвід і даний урок,
Відчуй саме той переломний момент,
Коли Доля штовхає на правильний крок.
І якщо десь чекає на Тебе сім'я,
Всі зусилля в житті Ти доклав не дарма
Бо Твій дім - найміцніша фортеця Твоя
Світ для двох.Тепла ковдра.Настала зима.