Плаче дощ за вікном,
хоч на вулиці січень.
І нудьга розриває
потік ще не сказаних слів.
Я шукаю тебе,
щоб тобі подивитись у вічі
І ніяк не знайду
серед сірих холодних вітрів.
Заблукала зима
у комфортних просторих Европах
І шляхи замела
відпустивши мороз, мов собак.
А у нас уже сходять
петрушка, цибуля, укропи
А тебе ще нема:
не ідеш, не приходиш ніяк.
Вже чекають розгублено
цвіту кущі верболозу,
Пнеться буйно трава
знов відчувши січневе тепло
І синоптики в розпач
упали в трактовці прогнозів
І старенька бабуся
не знає коли так було.
Знову дощ хуліган
барабанить у вікна сердито
Не заснути ніяк
і думки, мов один єралаш:
Заблукала зима
не сплативши за сніг білий мито
І лише в снах моїх
сніжно-білий зимовий пейзаж.
