Довга стежина мого життя,
У горах Карпатах пролягла,
На березі річки крутої,
В якій бистра холодна вода.
Серед гір стрімких та високих
І густих смерекових лісів.
Поряд річок стрімких, глибоких,
По яких босоногим ходив...
Краю, Карпатський рідний мій краю,
В тобі не живуть птахи солов'ї.
Та килиму квітів. Такого розмаю.
У світі більше ніде не знайти.
Тут веселки райдугою грають,
І над горами кольорові мости.
Вони самоцвітів дадуть багато,
Якщо до них на колінах прийти.
Голос зозулі весною чути в лісі,
Яка роки щедро усім роздає...
Часто пасеться козуля на узлісі,
Тулиться до неї козулятко мале...
Краю рідний, чарівний, Карпатський!
Як же тебе захистити? Зберегти!
Від рук цих жадібних та захладних,
Для поколінь наступних нам вберегти!
Сили то не рівні 
толку із того мало. 
Усе уже вирубали і вивезли 
....... 
