А сніг летить! Усе кругом біліє,
Все ж якось так спокійно на душі.
Сріблиться сонце. Ясно, хоч не гріє,
Зникають тіні, тануть мов у сні!
На гілочці присів спочить горобчик,
І чи заснув, чи заблукав на мить,
Прикрився снігом, став немов горбочок,
Нараз стріпнувсь, розсипав пух, летить...
Куди, питаю? В вирій відлітаєш?
Відбивсь від зграї,чи згубив сліди?
-Та ні, ти що? Хіба ж бо ти не знаєш,
Ми завжди тут! Минуться холоди!
Ми і в снігу знаходимо поживу,
Ми витривалі, тут наш вирій, рай,
Весна настане!! Бог є справедливий!
Дає нам захист- рідний тихий гай!
Ми може і не вміємо співати,
Тих серенад і тьохкань солов'їв ,
Цвірінькаєм та доглядаєм хату,
Якщо не ми, то хто ж звеселить дім?
Цікаво чому одні пташки можуть собі дати раду, а інші відлітають. Подібне твориться і в Нашій Україні. Одні ,покидають рідну землю, а інші залишаются і якось дають собі раду! Кажуть, як не ми то ХТО?