Зазирають жоржини у вікна,
Літо бабине в гості летить...
Зимна осінь - скоріш вірогідно,
Тріпотливу губимиме нить
Скупий промінь проб"ється крізь вату,
Розкуйовджених вітрами хмар,
Спантеличено глипне на хату
Ще навесну забутий димар
Зачекай, добрий друже, не квапся:
Тулять стеблами квіти об тин,
Благай вітра... він ближче до тебе,
Щоб не брала їх долю на кпин
Зачекай, вірний друже, ще промінь,
Що застряг поміж зарослів хмар,
Кине айстрам, жоржинам свій пломінь-
Дітям осені дивних стожар.
СПАСИБІ. ВСЬОГО ВАМ НАЙКРАЩОГО.
