Чорну хустину скинь , Україно,-
Земле моя свята!
Сонця країна, серця руїна,
Змовкли твої вуста...
Крику-ридання, сліз і благання-
Чаша по вінця! Пий!
Серце, мов камінь, співано "Амінь!"
Бий у всі дзвони! Бий!
Гаснуть потуги слуг недолугих,
Кровця тече, як вода...
Змилуйся, Боже! Клясти негоже,
Земле нещасна моя.
Скинь, Україно, чорну хустину,
Ти ж -бо така молода!
Згине нападник- чорного радник,
Згине навіки орда!
