А на Раші ми побили глека
і тому ми нині не свої.
Холуї
її
ведуть бої.
Те, що нам до успіху далеко,
знаємо самі, але не легко
бачити
амбіції її.
То вона орудує у Раді,
то жирує на чужій крові,
і нема нічого на заваді
нації овацій
і парадів,
поки має
«глюк» у голові,
що вона(у ражі ейфорії)
чадіє ідеєю кремля –
і потопу жде,
і чудасії,
що без неї кінчиться земля.
Ні жалю, ні гумору, ні сміху
ні душі,
ні пам’яті про те,
як і їй попало на горіхи…
Не уміє
ні у мирі жити,
ані воювати за святе.
І ніколи
не капітулює,
поки є єфрейторове, – фас!
«фейкове»,
юродиве – атас,
у якої армія воює
за неволю,
а не за
Донбас,
за яку ніхто не голосує,
крім Кореї і Китаю...
Всує,
бо еліта Азії –
за нас
Та радіє, коли ми не раді
ані презу,
ані нашій Раді,
де і досі є
її
носи*,
*хоч і знає, що самі ми звані
зводити рахунки на Майдані
з носіями зради і яси.
І кейфує, що її
Європа
уступає місце кацапні.
і лютує, що пітекантропи
в Україну
й досі
не в’їзні.
Ой Росіє, все у тебе файне –
і молочні ріки, й киселі,
і не дуже п'яні москалі,
але рило
дуже
неохайне.
Ти така смішна,
коли печальна
на моїй
руйнованій
землі.
* – синонім зрадництва за одноіменним прізвищем батуринського полковника.
Та весь світ зобов'язаний Раші, псевдонаука якої переглядає зараз історію стародавнього світу, де всі досягнення цивілізації приписуються етрускам середземномор'я, які походять нібито від великоросів.
