Я лиш для тебе оживу,
Скидаю попіл та образу.
Я підійду та обійму,
Але пізніше… не відразу.
Я оживу твоїм мовчанням,
Я жити буду словом тим
Що ти напишеш, сподіванням,
Що я зостанусть… лиш живим.
Що жити буду поруч, в спомин
Я напишу твої слова.
Та загадаю лісу гомін,
Та, як лоскочиться трава.
Я прошу … не забудь одразу,
Та відхили мою біду.
Я бранець згубленого часу
Я лиш для тебе… оживу.
------------------------------
Я для тебя одной воскресну
Я оживу, но… только для тебя
Я буду врать, я буду… честным
Отмою ночь... до бела дня.
Я буду жить твоим молчаньем
Я, твоим словом, оживу.
Я поклянусь твоим желаньям
Я за тебя, себя кляну.
Я буду жить тобою, в память
Я напишу твои слова.
Я разожгу костёр и пламя
Я прошепчу как ты права.
Прошу тебя, забудь… не сразу
Ты отклони мою беду.
И по желанью, не приказу
Я лишь тобою оживу.
