Зробити постріл можна словом,
поціливши у серце в раз,
одною кулею порушив,
гармонію й душевний лад.
Один лиш постріл, скільки сили,
несе з собою на плечах,
він може відібрати віру
у те що ти від всіх ховав.
Лиш пів хвилини пролітає,
і все життя позаду нас,
бо слово кулею що стало,
у думці камнем проросло.
Його нам важко відірвати,
шліфуєм грані ми щодня,
тієї думки що влучила,
одним лиш пострілом у нас.
Тож думати напевно треба,
коли готуєш постріл свій,
про те що може цій людині
він стане камнем й тягарем.
К.Д.
