Щебетала пташка на березі,
Загравав до листя вітерець.
В нічку літню злегка не тверезий,
Ждав на музу молодий митець.
Пильно місяць в очі задивлявся,
Сяйвом грала їх небесна даль,
Щиро шалапут зорі всміхався,
Але муза все не йшла на жаль.
Стрекотав цвіркун йому на вухо,
Мов напутні шепотів слова.
Пісню ночі довго ще він слухав,
Де застало - там заночував.
Вже й світанок землю обіймає,
Ранок розбудив довкола все.
Муза поцілунком зустрічає
І нову мелодію несе...