Я чесно зізнаюсь - в душі моїй літо.
Здається змінився навколо весь світ.
Зустрів я дівчину, веселу й привітну.
Красиву, мов вишеньки білої цвіт!
Анастасія. Анастасія...
Солодкий щем в серці. Світла моя!
Анастасія. Анастасія...
Я хочу, щоб доля була в нас одна!
Сьогодні найкращі приніс я їй квіти.
Знов радість побачив у синіх очах.
Відчув: найдорожча для мене у світі
Ця посмішка щира на ніжних вустах!
Анастасія. Анастасія...
Солодкий щем в серці. Світла моя!
Анастасія. Анастасія...
Я хочу, щоб доля була в нас одна!
Надія Башинська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ця пісня-посвята моїй бабусі Анастасії,яка
змогла зберегти життя своїм шістьом маленьким дітям в роки голодомору.Їй-вдалося!Поряд був дідусь Яків.
І ми вистоїмо! Бо ми-разом!