Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: геометрія: ДИТЯЧА ІСТОРІЯ (проза) - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Надійко! На жаль і в дитсадках, і в школах трапляються люди байдужі до дитячих душ...
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Миколо! Віка вже давно доросла, а я її й нині зву Вікуся, бувала, що мій чоловік підсміювався, що це вже дівка, а я її зву, як маленьку...
Наташа Марос, 05.06.2016 - 22:52
Скільки ж цікавого, корисного, виховного зберігає Ваша пам"ять!!! Браво Вам!!!
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Наталочко! Ніколи не жалілась на свою пам"ять. Бувало чоловік запитає звідки я про те, чи інше щось знаю, а я йому кажу, що мене так бабуся вчила, хоч вона померла, коли я навчалася у 7 класі...
Ганна Верес (Демиденко), 05.06.2016 - 22:31
Дитячі душі дуже чутливі до несправедливості. Щось же поело дитину додому? Гарно написано.
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Ганю! У неї траплялися прикрощі і в школі, бо чомусь попала в немилість до першої учительки, хоч на випускному з дитсадка всі говорили, що це найрозумніша дитина.І лише коли сім"я переїхала до Кривого Рогу, на той час уже третьокласниця Віка відчула себе справжньою ученицею, бо вчителька розгледіла у ній те, чого не хотіла побачити перша вчителька, ось такі прикрощі бувають...
|
|
|