Загорались соняхи сонцем вечоровим,
І лягали спати в теплу літню ніч…
Ти мені, бабусю, тепле скажеш слово,
Подаруєш казочку, як коштовну річ.
Дуб зелений виросте в мене під вікном,
Заспіває пісеньку котик перед сном,
Загублю, мов Попелюшка, туфельку свою,
Принц тоді не знатиме анітрохи сну.
Та співає півник вже вранішніх пісень,
Прославляє голосно світанковий день,
Промінь залоскоче щічки малюкам,
Щастя і здоров’я подарує нам!