Іще не боліло так, Боже, іще не боліло!
В снігу краплі крові - це так червоніє зима.
А як же так хочеться просто пожити у білім,
Немовби всередині хутра, де біль не дійма.
А як же бажаю весняних веселих фокстротів:
З коханим у парі нестися, мов вихор пісень.
І стати стіною з води, й розібрати по нотах
Мелодію крапель, що заполонила усе.
Асфальтний шолом пробиває слабенька травинка,
Надія струмком упадає у води легкі.
А радість пахуча така, ніби хліба скоринка,
Розпустить весняні та свіжо-зелені листки.
07.03.16
