Прости мені за все:
За те, що є і те, чого нема,
За те, що там тоді була.
Якби не ранок той холодний,
Якби не спільний наш маршрут,
То я б не знала і сьогодні,
Що вчишся саме тут.
То я так палко не кохала
І не просила б:"Зупинись хоча б на мить,
Подивися мені в очі
І ти побачиш в них сльозу,
Що обпікає моє серце
І спалює мою душу"
Але ти проходиш мимо,
Байдуже дивишся в мій бік.
Я розумію, не судилось
Нам разом бути і повік.
Сьогодні знову побачуся з тобою
І так постійно, кожний день.
Коли ж вирішить доля?
Сьогодні чи може через рік?
Аби лиш довго не чекати,
Аби лиш поруч ти зі мною був
Й моє кохання ти відчув,
Аби лиш разом ми були
З тобою назавжди!
