Душа мене болить за Україну,
за загиблих воїнів,за ошуканих людей,
молюся,щоб з часом не перетворилося все в руїну,
бо тут ми ще мріємо виховувати своїх дітей.
Я кожний день прошу щиро Бога,
щоб нарешті послав нам мир,
та ночами мене не покидає тривога
і знову затягує неспокою вир.
Мрію прокидатися вранці спокійно,
хочу,щоб було усе як колись,
та бачу я,що все незмінно
поки що мої мрії і сподівання не збулись!
Але все ж віра мене не покидає,
що скоро буде наша велика перемога,
і надія на краще майбутнє не залишає
тільки потрібна Господи,нам твоя допомога!
Не все ще втрачено,не все пропало,
ми будемо стояти до кінця,
а тих героїв,що небо давно забрало,
будемо пам'ятати і славити усе життя.
