Уривок з поеми ,,Моя Полтава,,
Частина перша.
Краса твоя з роками не зів’яла,
Бо непідвласна подиху віків.
Ти молодієш з кожним днем, Полтава ,
В турботах своїх дочок і синів.
З часів легенд, з тобою поруч Слава.
Вінок квітучий над своїм чолом трима.
Слов’янське місто - древняя Полтава,
Віками древня, але вічно молода.
Скарбниця невичерпна України,
Дарує людству геніїв синів.
Пишається ділами їх Полтава,
Славлять тебе на протязі віків.
Привітна всім, люб’язна і ласкава.
Красою зачарує- полонить,
Гостино друзів зустріча Полтава
З любов’ю щирих друзів пригостить.
На рушниках полтавських вишиваних,
Чекає всіх полтавський коровай.
За щедрий стіл запрошує Полтава,
Гостинність нашу друже- пам’ятай.
Як маєш час і маєш намір чистий-
Будь ласка, до Полтави завітай,
Тебе зустріне пісня голосиста ,
Що розповість про наш квітучий край.
Якщо в Полтаві народився - проживаєш,
Полтавцем з гордістю зовеш себе...
Про рідний дім і про Полтаву дбаєш-
Полтава щиро поважатиме тебе.
Полтава гостинна і привітна до приємних людей.
