Краса твоя з роками не зів’яла.

Уривок  з  поеми  ,,Моя  Полтава,,

                     Частина  перша.


Краса  твоя  з  роками  не  зів’яла,
 Бо  непідвласна  подиху  віків.
   Ти  молодієш  з  кожним  днем,  Полтава  ,
     В  турботах  своїх  дочок  і  синів.

З  часів  легенд,  з  тобою  поруч  Слава.
 Вінок  квітучий  над  своїм  чолом  трима.
     Слов’янське  місто  -  древняя  Полтава,
       Віками  древня,  але  вічно  молода.

Скарбниця  невичерпна  України,
   Дарує  людству  геніїв  синів.
     Пишається  ділами    їх  Полтава,
       Славлять  тебе  на    протязі  віків.

Привітна  всім,  люб’язна  і  ласкава.
Красою  зачарує-  полонить,
Гостино  друзів  зустріча  Полтава
З  любов’ю  щирих  друзів  пригостить.

На  рушниках  полтавських  вишиваних,
 Чекає  всіх  полтавський  коровай.
   За  щедрий  стіл  запрошує  Полтава,
       Гостинність  нашу  друже-  пам’ятай.

Як  маєш  час  і  маєш  намір  чистий-
   Будь  ласка,  до  Полтави  завітай,  
     Тебе  зустріне  пісня  голосиста  ,
       Що  розповість  про    наш  квітучий  край.

Якщо  в    Полтаві  народився  -  проживаєш,
Полтавцем  з  гордістю  зовеш  себе...
Про  рідний  дім  і  про  Полтаву  дбаєш-
Полтава  щиро  поважатиме  тебе.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637020
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.01.2016
автор: Викчер