Неба мирного блакить Несе за обрій сірі хмаринки. В долонях квіточка тремтить І серце б’ється без зупинки. В очах печаль,біль і жах, Вразливі почуття байдужих. У клітці гине вільний птах І риба не росте в калюжі. Підвівся вже народ з колін, Життя у злагоді воліє. Дарує сонце промінь змін І кожен про найкраще мріє. © Copyright: Виктория Покора, 2014 Свидетельство о публикации №214022400068
ID: 629698 Рубрика: Поезія, Філософська лірика дата надходження: 18.12.2015 22:53:00 © дата внесення змiн: 18.12.2015 22:53:00 автор: Виктория Покора
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie