Вуса виноградні зачепилися за стріху.
Гілки груші вклонилися донизу,
жінки йдуть збирати хмизу.
Малеча поганяє гуси до ставу.
Я, міська, дивилася б безкінечно
на цю життєву виставу.
Потім йшли до річки Сейм,
чиста, прозора вода, мов кришталь,
так би вічно й дивилася на цю блискучу даль.
У берега лілеї розквітли,
сідаймо в човен та й рушаймо за течією.
Самобутня Українська Земле,
скарбами нетлінними сповнена,
любуюсь тобою, серце твоїм теплом наповнене.
г
