Смерть не очікувано приходить
І не знаєш кого вона наступним в свої обійми запросить.
Легкою ходою вона ступає,
А по дорозі душі збирає
І ніхто не знає, куди вона їх веде-
Це питання вічно буде.
Смерть – чарівна й граційна,
Але жорстока, без емоційна.
Забирає людей, які твоєму серцю дорогі
І рано чи пізно стане на дорозі й тобі.
Це важко навіть уявити,
Що в один момент може не стати людини.
Ще зранку ви говорили,
А ввечері вже й похоронили.
Але смерть вибаглива дуже,
А тому забирає охоче те, що чогось варте.
Найкращих людей забирає вона,
Одразу, не гаючи час на вагання.
