Вже закінчилась ручка. Ще кілька рядків і закінчиться зошит,
А я досі пишу, а потім беру й викидаю.
Замало ще слів описати, поставити крапку. І досить.
Відстань між мною й Тобою довша Дніпра і Дунаю.
Телефонні гудки доволі цікаві. Ти знаєш, я звикнув.
Кожен із них, наче міст, який нас з Тобою зближає.
Сто восьмий гудок. Сто дев'ятий набраних виклик.
«Абонент Вас не чує». Абонент не піднімає.
Пізнім літом жовтіє і падає осінню листя,
А разом із цим листи мої також до Тебе жовтіють.
Переїжджаю бруківкою ввечері у передмістя,
Де немає гудків, де душі гояться, а не черствіють.
30.08.2015р.
