Мені до космоса так далеко
Крила згорають серед шляху
Потрібна божевільна людина
Руки якої планету кермують
Ви такі милі - вас так багато
А в неї стільки справ зайобаних
А в неї скільки робіт загублених
Ви такі дикі - ви ж не бачите
Хочу її підтримувати до старця
Качалка для справжнього мужика
Хочу її підтримувати до вівтаря
Просипатись і розуміти вона моя
За хвилину до поцілунки з нею
Скільки було навіяних барв життя
Нерозкритих та рудих заляпаних
Увійшла вибухом - тону як Ікар